Остеосинтез

Остеосинтез – це хірургічний метод лікування складних переломів, що передбачає поєднання кісткових фрагментів та фіксування їх в анатомічно правильному положенні до повного зрощення. Для стабільного закріплення уламків використовуються фіксатори з біологічно інертних металів та сплавів, що не викликають алергію. Металостеосинтез (МОС) вважається одним з найбільш ефективних методів лікування переломів. Він дозволяє зменшити ризик деформації кістки та прискорити процес її зрощення. У медичному центрі Ladisten Clinic у Києві операції остеосинтезу проводять досвідчені фахівці, у тому числі за авторською малоінвазивною методикою доктора Вєкліча В.В.

Показання та протипоказання до проведення операції остеосинтезу

Основними показаннями до проведення остеосинтезу кісток є:

• переломи з утворенням уламків, здатних пошкодити м’язову тканину, нервові закінчення та кровоносні судини;
• складні переломи, зрощення яких неможливе без оперативного втручання для скріплення уламків;
• неможливість репозиції фрагментів зламаної кістки без розрізу м’яких тканин;
• вторинне усунення кісткових фрагментів у процесі регенерації;
• переломи, що зрослися неправильно, з наростаючим кістковим мозолем;
• повільне зростання кістки.

Застосовується сучасний остеосинтез у травматології при переломах кісток, а й у ортопедії на лікування вальгусної деформації стоп і кистей чи корекції плоскостопия.

Хірургічна операція металоостеосинтезу протипоказана за наявності пацієнта:

• відкритого перелому з великою областю пошкодження або інфікованою раною;
• сильного забруднення м’яких тканин або глибокого некрозу;
• проблем із згортанням крові;
• вираженого остеопорозу;
• епілепсії або іншого захворювання центральної нервової системи, що супроводжується судомами;
• декомпенсована патологія кровоносних судин, з порушенням кровообігу в кінцівках;
• тяжка патологія внутрішніх органів та загального стану здоров’я.

Види остеосинтезу

Усі види металоостеосинтезу, що застосовуються в сучасній хірургічній практиці, можна поділити на два основні типи:

• внутрішній остеосинтез (занурювальний), що передбачає використання імплантів усередині тіла пацієнта. До цього типу належать такі види остеосинтезу, що відрізняються технологією фіксування кісткових фрагментів та ступенем стабільності фіксації:
  -накісний або екстрамедулярний;
  -внутрішньокістковий або інтрамедулярний;
• зовнішній (неосередковий) остеосинтез, що не передбачає розрізів для прямого доступу до уламків кістки. При цьому методі кісткові фрагменти з’єднуються за допомогою апаратів зовнішньої фіксації (АВФ) – найвідомішим із них є апарат Ілізарова.

Крім основних видів МОС можна окремо виділити ультразвуковий остеосинтез, при якому склеювання кісткових фрагментів виконується за допомогою ультразвуку.

Екстрамедулярний остеосинтез

Цей вид МОС передбачає фіксування уламків за допомогою пластин різної конфігурації та розміру, що накладаються на кістку і прикріплюються до неї гвинтами. Остеосинтез накістковий може проводитися не тільки з використанням пластин, але і напівкілець, кілець, стрічок або дроту, виготовлених з таких матеріалів, як:

• титановий сплав;
• сплав молібдену, хрому та нікелю;
• медична нержавіюча сталь.

Пластини накладають при переломах ключиці, ноги та кісток верхніх кінцівок. Вони використовуються при остеосинтезі п’яткової та плечової кістки (шийки плеча), а також при переломах передпліччя, щелепи та шийки стегна.

Інтрамедулярний остеосинтез

Цей різновид МОС називають також внутрішньокістковим, оскільки репозиція та фіксування уламків при проведенні операції таким методом проводиться за допомогою штифтів, що вводяться в кістковомозкові канали обох фрагментів. Внутрішньокістковий остеосинтез можна розділити на такі види:

• інтрамедулярний відкритий остеосинтез, що передбачає розріз м’яких тканин та оголення зони перелому;
• закритий остеосинтез із введенням штифта під контролем рентгена через невеликий розріз;
• блокований інтрамедулярний остеосинтез (БІОС) з більш міцною фіксацією уламків, при якому використовуються штифти, що мають на обох кінцях отвори для блокуючих гвинтів, або штифти, що самоблокуються.

Застосовується інтрамедулярний остеосинтез при переломах великогомілкової, стегнової та плечової кістки, що мають велику довжину та кістковомозкову порожнину достатнього діаметра для введення штифта.

Остеосинтез плеснових кісток кисті або стопи, а також інших дрібних трубчастих кісток теж може виконуватися інтрамедулярним способом. Тільки замість штифтів для з’єднання уламків використовуються спиці.

У медичному центрі Ladisten Clinic не використовується екстрамедулярний та інтрамедулярний остеосинтез, а застосовується лише малоінвазивний метод чрескостного стеосинтезу за допомогою апаратів зовнішньої фіксації

Позаосередковий остеосинтез з використанням АВФ

Чрескостний малоінвазивний остеосинтез із застосуванням компресійно-дистракційних АВФ виконується без оголення зони перелому. Фіксацію уламків кістки у правильному положенні забезпечують спиці. Їх вводять крізь м’які тканини, проводять через кістку поза зоною перелому, які кінці, що знаходяться поза тілом, закріплюють в апараті зовнішньої фіксації. За допомогою АВФ спиці піддають кісткові фрагменти стиску (компресії) або розтягуванню (дистракції). Апарат дозволяє змінювати силу впливу на кістку, оскільки при операції, у період зрощення, загоєння та відновлення потрібно надавати на уламки кістки різне зусилля.

До переваг чрескостного остеосинтезу з використанням АВФ можна віднести:

• стабільну та надійну фіксацію фрагментів кістки без травмування тканин в області перелому;
• збереження кровопостачання тканин, прилеглих до кістки;
• можливість динамічних навантажень на зламану кістку в процесі зрощення залежно від стану пацієнта.

Апарат зовнішньої фіксації та титанові спиці використовуються при переломах кісточки, а також при остеосинтезі гомілки, променевої, ліктьової, плечової, стегнової кістки (шийки стегна), стопи та ключиці.

Підготовка до операції остеосинтезу

Підготовка пацієнта до металоостеосинтезу включає проведення наступних досліджень:

• стандартних для будь-якої хірургічної операції лабораторних аналізів
  – загального аналізу крові та сечі, досліджень крові на сифіліс, гепатит, COVID19 та ВІЛ;
• оцінку крові на згортання.
• електрокардіограми або холтер-моніторингу;
• КТ або МРТ зони перелому (необхідне втручання для ортопедичної корекції);

При необхідності може знадобитися консультація профільних фахівців та остеосцинтиграфія, якщо є підозра на остеопороз.

Особливості проведення металоостеосинтезу

Операція остеосинтезу включає два етапи:

1. з’єднання кісткових уламків та закріплення їх в анатомічно правильному положенні апаратом зовнішньої фіксації;
2. видалення АВФ після повного зрощення фрагментів кістки.

Період часу між цими етапами залежить від складності та локалізації перелому, і займає 2-7 місяців.

Удосконалена методика остеосинтезу в Ladisten Clinic

У нашому медичному центрі для малоінвазивної операції зовнішнього металоостеосинтезу застосовується запатентований апарат зовнішньої фіксації, розроблений професором В. В. Вєклічем. Він є удосконаленим апаратом Ілізарова, в якому фіксація уламків проводиться не спицями, а титановими стрижнями, що вводяться тільки з одного боку, що робить його установку менш травматичною. Апарат Веклича забезпечує надійне утримання кісткових фрагментів та в рази знижує ризик появи остеомієліту.

Методом доктора Вєкліча можна лікувати:

• переломи кінцівок, включаючи пальці рук та ніг;
• околосуглобові та внутрішньосуглобові переломи;
• переломи зі зміщенням;
• відкриті та закриті переломи при неможливості накладання гіпсової пов’язки;
• переломи, ускладнені супутньою інфекцією.

Вартість операції остеосинтезу

Ціна остеосинтезу розраховується індивідуально у кожному конкретному випадку. Вона залежить від обсягу операції, зони втручання, складності фіксованої конструкції, її розмірів та матеріалу виготовлення.
Якщо ви хочете вилікувати складний перелом або вроджену ортопедичну патологію методом остеосинтезу – записуйтесь на консультацію до фахівців Ladisten Clinic за телефонами, вказаними на сайті, або напишіть нам у месенджерах Viber та WhatsApp!